Виховуємо бажання працювати

Працьовитість завжди відносилося до достоїнств людини. Займаючись вихованням дітей, виявляється, що прищепити саме це якість своєму чадові особливо складно. Начебто у малюка є бажання самостійно діяти з предметами зі «світу дорослих» — мити посуд, накривати на стіл, підмітати, він обурюється, що йому не дозволяють самостійно одягнутися або ж поїсти порцію каші. Та ось минає час і його вже ніяк не назвеш помічником в сім'ї. У чому ж справа? Чому ступінь лінощів зростає разом з дитиною? Все дуже просто – свого часу були порушені правила трудової педагогіки.

Наприклад, малюкові доручили дбати про кімнатні рослини, а через деякий час рослини почали в’янути. Тож, вилаявши малюка за те, що нічого йому не можна довірити, батьки вирішують самостійно стежити за квітами. Тим самим порушують два найважливіших правила, від яких залежить виховання працьовитості у дітей. Це – обов'язкова участь дітей у веденні домашнього господарства та постійний контроль над виконанням дорученої справи.

Ситуація наступна. Ідучи у справах, мати просить доньку вимити посуд. А повернувшись, бачить, що посуд вимитий не досить ретельно. На жаль, реакція більшості батьків передбачувана – замість похвали на свою адресу дитина чує образнливі зауваження. Уявіть, скільки зусиль і часу їй довелося докласти до виконання доручення, враховуючи те, що вона ніколи раніше не мила посуд. Так, виховання працьовитості в дітях вимагає дотримання ще одного, третього правила – позитивне оцінювання корисності зробленого.

Або одного вихідного дня, зайшовши на кухню, батько виявив чаклуючого біля мікроволнової плити малюка, який хотів порадувати батьків теплим сніданком. Зрозуміло, що навкруги діється катасрофа. Що робить батько? Жене горе-кухаря з кухні, і беретеся за знищення слідів його перебування. Зроблено як мінімум дві помилки: не підтримано починання сина і не надана йому можливість проявити відповідальність, дозволивши все прибрати за собою самостійно.

Ось вам і виховання працьовитості. У дітях природою закладено бажання допомагати, але ми, дорослі, самі того не помічаючи, притупляємо це якість.

Виховання працьовитості в дітях грунтується ще на одному важливому принципі – систематичності виховного впливу. Завантажуючи дитину домашніми справами постійно, не можна порушувати власні плани дітей. Усвідомлення необхідності виконання постійних обов'язків привчить дитину планувати свій час. А ось тимчасові доручення, якими ви будете завантажувати дитину цілий день, дадуть зворотний результат, викликаючи почуття відрази до праці взагалі.

І останнє, розподіляючи обов'язки по дому, необхідно враховати інтереси і схильності кожної дитини. Природна допитливість дітей здатна творити чудеса. Ось чому важливо виховувати працьовитість в дітях з самого раннього віку. Дозвольте дитині виконувати цікаву для неї та корисну для всіх роботу. Погодьтеся з малюком, коли він вперше скаже: "Не треба, я сам!"

Кiлькiсть переглядiв: 565